|
| Ip: 213.109.232.101 Тема: Клубне життя, відпочинок Громади Калущини стають ближчими? У Калуському районі відроджується призабута традиція обміну крнцертами між населеними пунктами-сусідами. Хоч всеохоплююча фінансова криза, відсутність вільних коштів у більшості сільрад для того, щоб здійснювати видатки на культурно-масові заходи (транспорт і пальне для перевезення учасників, оплата їм відрядних ...) не сприяють пожвавлення роботи закладів культури і кожна виїздна програма- це плід значних зусиль працівників Народних Домів, бібліотек, аматорів-артистів, а також сільських голів, які вишукують матеріальні ресурси для активного творчого обміну, та бурхливі оплески численних глядачів у більшості клубів, активна участь молоді у виступах, живе спілкування між жителями територіально близьких та далеких громад переконують у беззаперечній доцільності та своєчасності такої ініціативи. По0перше, незалежно від ступеня щоденної активності працівників закладів культури, гроші на їхнє утримання витрачаються, всеж таки, чималі, і, якщо у деяких селах протягом тривалого часу практично не відбувається ніяких масових дійств, то виникає питання ефективності та раціональності витрат на заробітну плату, освітлення та опалення Народних Домів, на яких майже безперервно висить замок. По-друге, саме зараз, під час соціально-економічних негараздів, коли з телевізора нас поливають бурхливим потоком політичного бруду, набувають загрозливих масштабів безробіття та інші негативні явища, лядям необхідна якась розрада, надія на майбутнє. Українська пісня - це і є той промінь надії, що осяває безпросвітну сьогоденну буденність селян- жителів Бандерівського краю. У контексті вищесказаного слід відзначити з позитивного боку також нещодавно проведене у Войнилові Свято району, що пройшло на Калущині вже вдруге. Минулого року традиція була занедбана (офіційно - через наслідки повені та фінансову скруту, неофіційно, як подейкують, через те, що тоді на горизонті не було ніяких виборів...). Завдяки ентузіазму переважної більшості громад Калущини День району яскраво відобразив усю розмаїстість та багатство талантів і культурних надбань району, сприятиме подальшому піднесенню народної творчості, згуртуванню наших краян. Серед пріоритетів діючої влади чи не найголовнішим має бути визначено консолідацію українського суспільства, адже політичне протистояння верховодів держави часто призводить до зростання взаємної недовіри між жителями різних регіонів України, поширенню негативних стереотипів. Аналогічні негативні процеси проектуються і на рівні менших адміністративно-територіальних утворень, аж до сільрад і сіл. У цьому плані показовим є приклад населених пунктів південно-східної частини Калуського району. Старий і Середній Угринови, Бережниця, Завій та Грабівка, будучи селами-сусідами, маючи багато спільногоу менталітеті, особливостях соціально-економічного становища, на жаль, досі не мають між собою прямого транспортного сполучення: містки та дороги, які громадським способом будувались та утримувались у належному стані у далекі 30-ті роки ХХ ст., за десятиліття радянської влади були поруйновані. Можливо, тодішньому окупаційному режиму було вигідно розмежовувати населені пункти, що були активними осередками збройної боротьби під стягами ОУН-УПА за волю, та чомусь виходить, що й незалежній Україні байдужа доля цих патріотичних громад. Мешканці Бережниці та Угринова, скажімо, бачачи крайні хати один одного на віддалі кількасот метрів, щоб дістатись до сусідів мусять долати майже два десятки кілометрів 'кругових' доріг. Громади докладають посильни зусиль для розв'язання проблем. Уже зараз реалізовується проект Громадської організації 'Бандерівське Земляцтво', підтриманий управління туризму ОДА щодо створення туристичного інформаційно-консультативного центру 'Батьківщина Бандери', розробляється спільний проект Середньоугринівської та Підмихайлівської сільської рад з влаштування проїзду між селами, роботи планується розпочати вже найближчим часом, залучивши кошти бюджетів розвитку громад, а також благодійні надходження, кошти небайдужих підприємницьких структур. Пропозиції щодо вдосконалення туристичної інфраструктури Бандерівського краю подані й на всеукраїнський конкурс проектів , що проводиться щороку Фондом підтримки місцевого самоврядування в Україні. Тож навіть така форма співпраці між громадами як обмінні концерти, спільні мистецькі заходи особливо схвально сприймаються в 'бандерівських' селах: з успіхом пройшли виступи угринівців у Бережниці, Завою, Грабівці, артистів із Підмихайля та Бережниці у Яворівці, Завою, Новиці - в Угриновах. Люди вірять, що культурні контакти дадуть поштовх для розвитку мікрорегіону, який можна назвати 'Бандерією', насамперед через активізацію туризму. |
18 листопада 2009
| Ip: 93.170.64.101 Тема: Клубне життя, відпочинок СВЯТО СЕЛА в Угринові відбулось всупереч всім примхам погоди На батьківщині Провідника ОУН Степана Бандери відбулись святкові заходи за програмою 'Угринівських фестин - 2009'. Урочистості розпочались святковими богослужіннями у храмах Старого і Середнього Угриновів. Незважаючи на дощ, який не припинявся майже цілий день, відбулись такі акції як кінний похід 'Бандерія' навколишніми селами, у кожному з яких учасники вшановували пам'ять борців за волю України - вояків ОУН-УПА, встановлювали вінки на символічних могилах, а також легкоатлетичний пробіг по маршруту: Угринів Підгоєцького району- Угринів Тисменецького району- Меморіальний комплекс С.Бандери у Старому Угринові, футбольний поєдинок. Спеціально до свята було оновлено тематичні виставки історико-меморіального музею С. Бандери, а також Угринівського музею ім. родини Марчаків, презентовано книжку 'Наш Бандера'. Впертість угринівців була винагороджена. Всупереч всім обставинам свято тривало. Коли підійшов час концерту, на майдані біля школи, дощ припинився. Сільський голова Тарас Федорів привітав односельчан із Святом Села, що відбувається щорічно 12 липня, у день Святих Петра і Павла, вже майже 15 років, повідомив, що до участі у фестинах долучились представники півтори десятка населених пунктів чотирьох районів Івано-Франківщини та Тернопільщини. Бурхливі оплески глядачів здобули виступи як місцевих аматорів сцени (народного хорового фольклорного колективу Народного Дому Середнього Угринова під орудою Оксани Герус, вокалістів Мар'яни Якимович, Алли та Марійки Федорів з Народного Дому Старого Угринова, гумориста Івана Савчака (уродженця Середнього Угринова - теперішнього мешканця Угринова Тисменецького району) та його дочки Наталки, яка виконувала інструментальні класичні мелодії) так і гостей: троїстих музик з Городенківщини, солістів Калуського ПК 'Мінерал' та сусідів - мистецького колективу 'Добрівляночка'. З великим азартом сприйняли угринівці розіграш святкової лотереї, головним призом якої була мікрохвильова піч. Завершились цьогорічні фестини танцями далеко за північ. Земляки Степана Бандери ще раз довели усім, що уміють як самовіддано працювати, так і піднесено святкувати. |
14 липня 2009
Ip: 194.44.114.51 Тема: Клубне життя, відпочинокУ серці твоїм, Угринів —Бандери слід Старий Угринiв
У серці твоїм, Угринів —Бандери слід Старий Угринiв. Чи відрізняється воно від iнших сiл України? Нi. I сонце тут сходить, і дощі йдуть, як i в Волинській чи Донецькій областях. І люди важко працюють. Обличчя селян вiдкритi, погляди вiдвертi. Та не завжди угринівці смiливо дивилися в обличчя заїжджого. За совітів вiдверталися вiд чужих вітань. Одне необережне слово — ти вже “націоналіст”. Сухарів не дадуть насушити: в товарняк — і до Сибiру. До села, що у Калуському районі Івано-Франківської області, була прикута пильна увага польської жандармерiї, а згодом і енкаведистів та каґебiстів. Історичний ракурс Тяжка і трагічна доля Старого Угринова поряд із сотнями інших населених пунктів краю. Але славна вона свої роботящим людом, прекрасним природнім ландшафтом, мальовничими садами, полями і особливо тим, що дала Україні керівника національно-визвольних змагань 1940-50-х років, Провідника ОУН — Степана Бандеру. Саме це ім’я спричинило поштовх до сучасного розвитку села. Перша письмова згадка про Старий Угринів датується 1447 роком. Щодо походження назви села існують різні гіпотези. Серед населення побутують перекази, які пов’язують появу назви з іменем його легендарного засновника Гриня. Прикметник “старий” додався до назви нібито тоді, коли від старого Гриня відокремився його середущий син (з ним пов’язують появу Середнього Угринова: перша письмова згадка 1605 р.) Більш правдоподібною є інша думка, яка пов’язує походження Старого Угринова із угорцями (в давнину їх ще називали уграми).На користь цієї гіпотези свідчить і той факт, що найстарішим і найпоширенішим прізвищем у селі є Перегіняк, тобто той, кого насильно переселяли, переганяли. Інші письмові джерела дають нам ще й таку інформацію. У королівській люстрації 1565 року вказується, що наприкінці 40-х – на початку 50-х років XVI століття виникли нові села, зокрема записано: “Угринів — сільце, яке їх милостивий пан руський воєвода у складі Польського королівства два роки тому почав заселяти при старому селі Новиці в дуброві, над рікою Бережницею”. Такі відомості наводять на думку, що назва могла піти від прізвища її володаря (князя Угринівського). Через Старий Угринів протікають дві річки: Бережничка, що витікає з Краснянського лісу (назва очевидно походить від слова “беріг”, “беріжок”. Оскільки майже на усьому своєму шляху має досить високі береги) та Солонець (таке ймення одержала через те, що свої початки бере із місць, де соляна копальня). Обидві ріки, зійшовшись за селом, впадають у Лімницю. Щоправда, за останні десятиліття водні артерії дуже змінилися: тепер вони більше нагадують струмочки, літом майже повністю пересихають. Традиційно село поділяється річкою Солонець на дві частини: “ Село”, і “Загора”. Поділ на кутки досить усталений і відображається на житті села до нашого часу: “ Загора” та “Село” навіть мають окремі храмові дні (Різдво та Водохреща). У 1772 році край потрапив під владу Австро-Угорської монархії. Соціально-економічний гніт доповнювався національним, однак були й світлі хвилини, зокрема на довго у пам’яті селян залишилось скасування панщини у 1848 р. У ті часи центром громадського життя була церква. Священики, були вчителями та порадниками для своїх парафіян. У 1883-191З рр. парохом Старого Угринова та Бережниці був о.Володимир Глодзінський, якого перевели сюди із сусіднього с. Завою. Діти Глодзінського закладають читальню “Просвіти”. В 1914 р. від попадання снаряду згоріла сільська церква, яку збудували в 1820 р. У1934-1935 рр. сільська молодь, власними силами звела нове приміщення для “Просвіти” (тепер це Народний Дім с. Старий Угринів). Діяли молодіжні товариства “Січ”, “Луг”, “Пласт”, пізніше “Юнацтво ОУН”. Боротьбу із вживанням алкоголю та тютюну провадило товариство “Відродження”. Завдяки Степану Бандері працював аматорський драматичний гурток, його учасниками були сільські хлопці та дівчата, залучали студентів із Стрия та Львова, товаришів Степана. Староугринівці зі своїми виставами з успіхом виступали в сусідніх селах. Степан Бандера також керував сільським хором. Сучасний Старий Угринів У селі 263 будинки, в яких проживає 963 жителі. Функціонують Народний дім, ФАП, відділення зв’язку, 4 торгівельні заклади, загальоноосвітня школа І-ІІІ ступенів в якій навчається 270 учнів. В Угринові діють господарюючі суб’єкти, дві столярні, кузня. Коли в інших селах Калуського району пустує значна частина будівель, а молодь втікає до міста, то в Старому Угринові все навпаки. Люди реконструюють старі будинки, зводять нові. Найпоширенішим прізвищем є Перегіняк і Федорів. У селі проживає близько 400 пенсіонерів. Найстарішою жителькою Угринова є Анастасія Прокопівна Перегіняк, 1920 р. н. Також проживають: десятки учасників Великої Вітчизняної війни, інвалідів, 20 учасників ОУН-УПА, 26 багатодітних сімей( найбільше — 4 дітей). На жаль, населення в селі не дуже збільшується: діти народжуються, але й люди помирають. Багато угринівців їдуть на заробітки в різні країни світу. Телефонну лінію у селі було проведено в 2002 році, а в 2004 майже завершено газифікацію села. Гордістю Угринова є футбольна команда “Тризуб”, яка вже кілька років поспіль тішить своїх вболівальників значними досягненнями. Авторитети команди: Петро Мельнеченко, Анрій Бачинський, Михайло Романів, Андрій Казіцький, Роман Бачинський, Василь Дубина, Віктор Кузьмич, Любомир Бачинський, Роман Бунько, Роман Винник, Ростислав Атаманчук, Андрій Івахнюх, Сергій Ткач, Роман Яловий. Але без головного організатора Петра Луцана всі зусилля були б марні, адже він завжи зуміє знайти потрібні слова, щоб підтримати і налаштувати своїх гравців на хороший результат. Постійно допомагають команді , як фінансово, так і морально, віддані вболівальники, що в хвилини радості і розчарування ні на мить не залишали її. “Головна проблема в нас, — розповідає сільський голова Тарас Федорів, — це нестача коштів. Зараз потрібно провести заходи з соціально — економічного і культурного розвитку, зокрема: фарбування фасаду церкви “В’їзду Господа в Єрусалим”, ремонт приміщень Народного Дому, ремонт з твердим покриттям центральної сільської дороги до школи. Болючою темою для нас є дороги, а кошти на їх ремонт не передбачені ні в районному, ні в обласному бюджетах. Але сподіваємося, що районна рада виділить гроші на реконструкцію доріг з нагоди святкування 100 — річчя з дня народження Степана Бандери”. Звісно, багато проблем постають перед угринівської громадою: дороги у жахливому стані, газифікація і берегоукріплення не завершені. Потребує значного покращення матеріально-технічне забезпечення закладів та установ Угринова. Однак навіть під час відпочинку громада невеликого, але гордого села демонструє свою згуртованість, вміння з великим натхненням як працювати, так і святкувати. Пам’ятні місця села Родинна оселя Бандерів завжди привертає увагу гостей. З цим будинком пов’язана доля багатьох людей. У 1893 році, коли парохом Старого Угринова був о. Володимир Глодзінський, церковна громада збудувала нову священичу резиденцію, замість старого дерев’яного будинку. Коли о. Андрій Бандера — майбутній сільський парох, одружився з дочкою священика Мирославою Глодзінською, то поселились вони в громадському помешканні. Саме тут 1 січня 1909 року народився Степан Бандера — майбутній Провідник. 25 серпня 1958 р. виконком Староугринівської сільської ради прийняв рішення „передати громадський будинок, який займає служитель культу під приміщення школи ...” У1978 році було зведено нову школу, священича резиденція деякий час пустувала, поки влада, не продала споруду одному із жителів села (Дмитру Чопанюку) з умовою: будинок зруйнувати, а на його місці побудувати свою хату. Знищено було більшість господарських приміщень, розібрано 7 із 8-ми житлових кімнат. Але в СРСР, який доживав останніх днів, настали зміни. У Старому Угринові вони почалися в тридцяті роковини вбивства Провідинка ОУН — Степана Бандери, 15 жовтня 1989 року. Почалось відродження оселі. Тепер уціліла частина родинного будинку Бандерів входить до меморіального комплексу Степана Бандери. Пам’ятник Степану Бандері вперше встановлено 14 жовтня 1990 р. за ініціативою СНУМу. 30 грудня 1990 року монумент було знищено. 30 червня 1991 р. з нагоди 50-ліття проголошення Акту відновлення української державності у Львові відкрито другий пам’ятник Провідникові. Доля його була ще коротшою — зруйновано о 3 год. 20 хв. 10 липня 1991 року. 7 серпня 1992 року під час всеукраїнського свята „Гомін Чорного лісу” до 50-х роковин створення УПА, що відбувалось на Калущині, у присутності гостей з усього світу було урочисто відкрито бронзовий монумент Провіднику ОУН. Його автори — архітектори Зіновій Давидюк (племінник С. Бандери), скульптори Микола Пасікірі та Любомир Яремчик. Церква “В’їзду Господа в Єрусалим” була зведена 1923 р. У ній служили: о. Степан Микитинський (1785-1818), о.Микола Савіцький (1818-1856), о. Михайло Савіцький (1856-1873), о. Венцеслав Нойкацький (1873-1882), о. Володимир Петрушевич (1882-1883), о. Володимир Глодзінський (1883-1913), о. Андрій Бандера (1913-1932). У 1959 році помер о. Дмитро Березовський. Після смерті о. Дмитра Староугринівська церква була переведена на православний обряд. У 1964р. вона була закрита. Після тривалого періоду у 1988 році Староугринівська церква відновила свою діяльність, парохом став о. Дмитро Кишенюк. Капличка Покрови Пресвятої Богородиці була збудована на подвір’ї священичої резиденції на початку ХХ ст. Це невеличка дерев’яна споруда, де відправлялись другорядні церковні обряди. В 1982 р. капличка Покрови була зруйнована і відновлена аж у 1990 році зусиллями церковної громади. На місті старої дерев’яної постала нова цегляна споруда. Щороку на священичому обійсті відбуваються святкові молебні та панахиди.
Історико-меморіальний музей
Степана Бандери
Перший камінь будівництва нового приміщення музею було закладено 1 січня 1998 року в присутності онука Провідника ОУН — Степана Бандери, який вклав у фундамент споруди капсулу із посланням до нащадків. 30 грудня 2000 року урочисто було відкрито експозицію. В цей день до рідного села Степана Бандери з’їхалися гості з усієї України та представники влади, численні громадські та політичні організації. Вшанували пам’ять Провідника народні депутати України, освятили музей ієрархи УГКЦ і УПЦ КП. Напередодні тривалий час велись дискусії стосовно назви музею, тематичного спрямування експозиції. Сперечались, чи це буде історія націоналістичного руху в цілому, чи біографія родини Бандери як уособлення визвольних змагань. Староугринівський цвинтар Спочатку знаходився поблизу церкви, там було поховано кількох священиків, окремих парафіян, які зробили великі пожертви на храм. У 30-ті роки біля церкви було насипано символічну „Могилу Євгена Коновальця” — у знак смутку з приводу його трагічної смерті. У 1959 році був похований о. Дмитро Березовський. Сучасний цвинтар, як свідчать написи на хрестах, був започаткований десь у 1870 р. Тут поховані: о. Володимир Глодзінський, мати Степана Бандери Мирослава Бандера з маленькою дочкою, яка померла немовлятком у 1921 р. Наш славний земляк В с. Старий Угринів Калуського повіту на Станіславщині, у родині греко-католицького священика 1 січня 1909 року народився національний герой Степан Бандера. На початку 1922 став членом Пласту, а згодом — Організації Вищих Класів Українських Гімназій. В 1928, ставши членом Української Військової Організації, отримав призначення спочатку у відділ розвідки, пізніше — пропаганди. В 1929 вступив в Організацію Українських Націоналістів (ОУН), з 1931— член Крайової Екзекутиви ОУН на Західноукраїнських Землях (ЗУЗ), а з червня 1932 — заступник Крайового Провідника і референт пропаганди. В червні 1933 на берлінській конференції ОУН був офіційно затверджений Крайовим Провідником ОУН на ЗУЗ. У червні 1934 був заарештований і в ході Варшавського процесу 1935-36 і Львівського процесу 1936 був засуджений до смертної кари, згодом заміненої на довічне ув’язнення. З 1936 разом з М. Лебедем, М. Климишиним, Я. Карпинцем, Є. Качмарським, Р. Мигалем та іншими націоналістами перебував у в’язниці “Swiкty Krzyї” (“Святий Хрест”) у Варшаві. Після розвалу Польської держави у вересні 1939 р. звільнений з тюрми. Прибувши до Львова, разом з активом ОУН протягом короткого часу виробив детальний план розбудови мережі ОУН на теренах всієї України. В 1939 очолив течію в ОУН. 6 липня 1941р. Бандера був заарештований окупаційними властями і після відмови скасувати акт відновлення Української держави ув’язнений у концентраційному таборі Саксенгаузен. Після звільнення з концтабору військами союзників внаслідок постійної загрози арешту радянськими спецслужбами був змушений змінювати місце перебування. Жив в Інсбруку, Зеєфельді, Мюнхені. В лютому 1946 р. (за іншими даними — в 1947) очолив провід Закордонних Частин ОУН (ЗЧ ОУН). 15.10.1959 у Мюнхені вбитйй агентом КДБ. Похований на Мюнхенському кладовищі . У Старому Угринові народилося багато відомих людей, чиї імена і досі на вустах жителів, не тільки угринівців. |
4 грудня 2008
| Ip: 194.44.114.51 Тема: Клубне життя, відпочинок Угринівські фестини У день святих Первоверховних апостолів Петра і Павла Старий і Середній Угринови святкували День села. Урочистості почались із Богослужінь у церквах обох сіл, а пізніше відбувся спільний молебень біля каплички святих Петра і Павла. У святкуванні взяв участь голова РДА Іван Живачівський. 12 липня 2008 р. увійде в історію ще й тим, що в цей день було освячено прапор громади Старого і Середнього Угриновів. Пізніше відбулися спортивні змагання між угринівськими командами. Святкова концертна програма пройшла за участю аматорів обох сіл, гостей із Угриновів Тернопільської, Львівської областей, Ямниці та інших населених пунктів. На святі виступали Алла Федорів, Любов Поступальська, Христина Федорів та інші учасники. Але найбільше вразило всіх мистецтво танцювально колективу “Карпати”, яке принесло багато радості присутнім. Закінчилася субота танцювально-розважальною програмою. Та з початком неділі розпочалися і нові урочистості, які відбувалися в НД с. Середнього Угринова. Саме тут було відкрито “Угринівські фестини — 2008”. На них завітали гості із різних куточків Західної України: Львівського, Тернопільського, Тисменицького, Рожнятівського регіонів. Дарували всім хороший настрій дует “Вишиванка”, Ярослав Атаманюк і Леся Кульчак, яка виступала у жанрі спортивно-естрадного танцю. Завершились святкування словами подяки сільського голови Тараса Федоріва і нагородженням гостей фестин. До Дня села районна організація “Нашої України” за сприяння депутата районної ради Володимира Бодика двом церковним парафіям подаровала світильник і килимову доріжку. Спонсорами свята були: “САКО” (Микола Полицький), СТ “Угринів” (Ярослав Турчиняк) та багато інших. Такими урочистостями Старий і Середній Угринови відзначили своє свято і з великим нетерпінням жителі обох сіл будуть чекати наступного року, щоб із ще більшим розмахом відсвяткувати річницю першої письмової згадки про села.
 Відправити другу |  Версія для друку | |
4 грудня 2008
 ³ Тема: Клубне життя, відпочинокгазета Юристи на батьківщині Бандери Минулого тижня в Івано-Франківську відбувся обласний семінар начальників та спеціалістів управлінь юстиції, приурочений 90-річчю утворення органів юстиції. Завершальним акордом семінару стало відвідання юристами історико-меморіального комплексу Степана Бандери. Володимир Ковальчук, перший заступник начальника головного управління юстиції в області, розповів чому колектив вирішив відвідати саме Калущину: “Що ми насправді знаємо про Степана Бандеру, крім того, що він був Провідником українського народу в національно-визвольній боротьбі? Майже нічого. Вважаю, що всі повинні дізнатися про трагічну долю Степана та його рідні. Адже усі(!) члени його сім’ї потерпіли від дій радянської влади. А нам про це нічого не відомо”. Володимир Ковальчук подарував музею книгу Степана Шухевича “Моє життя. Спогади”. Іван Кавчак, заступник голови районної ради, привітав із святом тих, хто нині реалізує державну політику з питань права, контролює виконання судових рішень та захищає права та свободи громадян, і побажав гарних вражень від екскурсії по святих для кожного українця місцях. Із привітальним словом до юристів звернулися Ігор Баран, керівник апарату Калуської РДА, голова сільської ради с. Старий Угринів Тарас Федорів. Він зазначив: “Я радий, що працівників юстиції, крім “сухих законів” цікавить історія нашого краю. Адже Бандера — це особистість, яка дійсно заслуговує на увагу”. Екскурсовод Любов Іванюк провела гостей життєвими стежинами Бандери та його родичів. Усі були дуже схвильовані та задоволені поїздкою, дякували калушанам за чудово проведений час. Оксана ГАНУЩАК, студентка інституту історії і політології Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника |
4 грудня 2008
Ip: 194.44.114.51 Тема: Клубне життя, відпочинок
| |||
26 листопада 2008
|
| Закрити |
